ULF-2022:СТЯГНЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ-ЗАХОПЛЮЮЧИЙ КВЕСТ

Тетяна ДАНІЛЬЦЕВА, партнер, керівник практики Податкових спорів
Станіслав КАРПОВ, радник, співкерівник практики Податкових спорів

https://ukrainianlawfirms.com/reviews/tax-controversy/

Як і в попередні роки, значною головною біллю для платників податків залишаються податкові спори, що обумовлені висновками податкових органів про фіктивність господарських операцій між платником податків та його контрагентом. Корінь цієї проблеми лежить у відсутності механізму, який дозволяв би платнику податків у повній мірі перевірити свого контрагента на предмет фіктивності.

Можна говорити, що податкові органи в цьому питанні ведуть дещо подвійно гру. Якщо обачний платник податків перед здійсненням операції звернеться до податкових органів за інформацією про ризиковість потенційного контрагента, то відповіді він не отримає. Податковий орган відмовить у наданні запитуваної інформації, пославшись на право контрагента на нерозголошення таких відомостей. Однак, коли настане час податкової перевірки, то податковий орган в акті перевірки, стверджуючи про фіктивність, буде використовувати відповідну інформацію про контрагента.

Тобто спочатку податковий орган відмовляє платнику податків в інформації про ймовірну ризиковість контрагента, а потім, по факту здійснення операції, використовує таку інформацію вже проти самого платника податків, звинувачуючи його у фіктивності операції. Як наслідок, свою доброчесність платнику податків доводиться відстоювати у суді.

Якщо грошові зобов’язання, що були визначені податковим органом за результатами перевірки, оскаржуються в суді, то вони вважають неузгодженими. Це означає, що платник податків може їх не сплачувати до тих пір, поки не набере законної сили рішення суду, яким буде підтверджена законність нарахування таких грошових зобов’язань. А це може статися вже після розгляду справи в апеляційному суді.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили одразу після його проголошення і тому, якщо воно ухвалене не на користь платника, то у останнього автоматично виникає обов’язок по оплаті нарахованих грошових зобов’язань. Таким чином, часто на практиці виникає ситуація, коли платник податків, фактично маючи право на подальше оскарження в суді касаційної інстанції, змушений сплачувати грошові зобов’язання, по суті, до остаточного закінчення розгляду справи у суді. В іншому випадку, тобто у разі несплати, у платника податків виникне податковий борг.

Проте платники податків завжди воліють якомога віддалити момент сплати донарахованих грошових зобов’язань і для цього у них є доволі вагомі підстави.

По-перше, якщо розгляд справи продовжується в касаційному порядку, то це залишає для платника податків надію, що остаточне рішення буде прийняте саме на його користь. По-друге, якщо фінальне рішення буде прийняте все ж на користь платника податків, який на той момент вже сплатить нараховану йому суму грошових зобов’язань, то повернення таких грошових коштів є на практиці справою доволі тривалою і часто також закінчується в суді. По-третє, непоодинокими є випадки, коли сума донарахованих грошових зобов’язань є настільки значною, що необхідність її сплати ставить під питання можливість подальшого існування платника податків.

В такому разі подальший захист платником податків своїх прав може перетворитися на справжній квест.

Раунд 1

Першим кроком звичайно ж буде подання касаційної скарги на рішення апеляційного суду. Разом зі скаргою також можна спробувати подати клопотання про зупинення дії оскаржуваного рішення. Задоволення такого клопотання зазвичай є виключенням із правил (ухвала Касаційного адміністративного суду від 29.07.2022 року по справі № 320/8042/21). Натомість в більшості випадків суд відмовляє, вказуючи, що зупинення дії можливе виключно у разі ухвалення судом рішення, яке не передбачає його примусового виконання, тобто відсутні приписи зобов`язального характеру, але вирішено питання правового характеру – визнано протиправними дії / бездіяльність, скасовано акт індивідуальної дії тощо. Якщо ж у задоволенні позову відмовлено (наприклад, відмовлено у задоволенні вимог про скасування грошових донарахувань), то дія такого рішення не може бути зупинена (ухвала Касаційного адміністративного суду від 28.07.2022 року по справі № 600/1865/21-а).

Відтак, саме по собі подання касаційної скарги не є запорукою призупинення обов’язку по сплаті оскаржуваних грошових зобов’язань та уникнення податкового боргу у разі їх несплати.

Раунд 2

Виникнення у платника податків податкового боргу тягне за собою низку правових наслідків.

По-перше, платнику податків направляється податкова вимога про сплату податкового боргу. Вручення податкової вимоги є передумовою для звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення податкового боргу, а за певних умов – і про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків за межі України.

По-друге, майно платника податків, вартість якого дорівнює сумі податкового боргу, передається у податкову заставу з метою забезпечення сплати такого боргу. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису, реєструється податковим органом у відповідному державному реєстрі та може відчужуватися платником податків виключно за згоди податкового органу.

По-третє, платнику податків призначається податковий керуючий, який наділяється повноваженнями на опис майна платника податків для цілей податкової застави, перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі, одержання від платника податків інформації про операції із заставленим майном тощо.

При цьому, податковий орган може накласти арешт на майно та грошові кошти платника податків, якщо останній:

• порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
• відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
• маючи податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
• не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Окрім того, податковий орган може звернутися до суду із позовом про:

• зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, якщо останній перешкоджає податковому керуючому у виконанні ним свої повноважень (наприклад, недопуску для здійснення опису майна у податкову заставу);
• накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та / або його вартість менша суми податкового боргу, та / або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Раунд 3

Безперечно всі вищенаведені заходи, що здійснюються податковим органом, не сприяють веденню господарської діяльності платника податків, а подекуди можуть і взагалі паралізувати таку діяльність.

Тому, за наявності підстав для оскарження вищезазначених дій чи рішень податкового органу не слід нехтувати такою можливістю.

Зокрема, можна оскаржити податкову вимогу (наприклад, з підстав передчасності її направлення, невірного розрахунку суми податкового боргу або пені тощо) і разом з цим просити суд забезпечити позов шляхом зупинення дії податкової вимоги, заборони податковому органу на її підставі вчиняти дії, направлені на стягнення податкового боргу, накладення арешту на майно / грошові кошти або направлені на зупинення видаткових операцій платника податків. Подекуди такі заяви про забезпечення суди задовольняють (ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2021 року по справі № 640/30395/21), проте є значний ризик їх скасування в апеляційному порядку (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 року по справі № 640/30395/21). Тим не менше, це дозволяє платнику податків виграти певний час.     

Раунд 4

По закінченні 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги, у податкового органу виникає право на звернення до суду із позовом про стягнення суми податкового боргу.

Тут платнику податків стане у нагоді вищезгадане забезпечення, отримане у рамках справи про оскарження податкової вимоги, оскільки воно фактично заборонятиме податковому органу реалізувати таке право.

Якщо ж податковий орган вирішить знехтувати судовим рішенням про забезпечення та все ж звернутися із відповідним позовом про стягнення податкового боргу, то, по-перше, це буде приводом для притягнення посадових осіб податкового органу до відповідальності в рамках судового контролю за виконанням судового рішення про забезпечення позову. А по-друге, таке забезпечення стане для платника податків аргументом щодо неправомірності подання такого позову, а отже і щодо його безпідставності.

Окрім того, оскільки надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги є передумовою для звернення податковим органом із позовом про стягнення податкового боргу, то у платника податків є підстави для подання клопотання про зупинення провадження у справі про стягнення податкового боргу до набрання законної сили рішенням суду у справі про оскарження податкової вимоги (ухвала Касаційного адміністративного суду від 27.01.2021 року по справі № 640/15943/19).

Наведені заходи дозволять платнику податків виграти додатковий час, щоб дочекатися остаточного вирішення справи стосовно законності грошових донарахувань у Касаційному адміністративному суді.

Раунд 5

Далі все залежитиме виключно від того чи вдасться платнику податків відстояти свою позицію у Касаційному адміністративному суді щодо законності грошових донарахувань.

Остаточне рішення на користь платника податків зніме усі питання щодо податкового боргу, податкової застави тощо.

Якщо ж справа, наприклад, буде направлена на новий розгляд, то фактично це також мало б зняти усі питання, оскільки оскаржувані грошові зобов’язання знову набули б статусу неузгоджених, а отже податковий борг за ними був би відсутнім. Однак на практиці все може бути дещо інакше.

Наприклад, якщо позов про стягнення податкового боргу на той момент продовжуватиме розглядатися у суді, то, очевидно, що результатом його розгляду мала б стати відмова у задоволенні такого позову, оскільки податковий борг вже відсутній. Проте податковий орган може заявити клопотання про зупинення розгляду справи до набрання законної сили рішенням суду у справі про оскарження донарахованих грошових зобов’язань. І, як показує практика, суди такі клопотання нерідко задовольняють (ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2022 року по справі № 640/32162/21). По суті, податковий орган робить це для того, щоб на випадок виникнення у платника податків нового податкового боргу за оскаржуваними грошовими зобов’язаннями вже мати у суді готовий позов та оперативно стягнути податковий борг. На щастя, апеляційний суд в таких випадках притримується іншої думки та не вважає, що зупинення провадження за таких обставин є обґрунтованим (ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022 року по справі № 640/32162/21). І це вже дозволяє платнику податків оперативно вирішити на свою користь справу щодо стягнення податкового боргу.