Що в новому законі: НАБУ та САП залишаються незалежними?

1 серпня набув чинності закон 4560-IX, який багато хто вже встиг назвати історичним. Цей документ відновлює повноваження двох ключових антикорупційних органів — НАБУ та САП. Чи дійсно це так?

Новий закон розібрали по поличках керівник практики GR Віктор Залізнюк у співавторстві зі старшим юристом практики GR Людмилою Крохмалюк

Що таке НАБУ та САП

Після Революції Гідності в суспільстві, як і зараз, був величезний запит на притягнення до відповідальності ТОП корупціонерів. З цією метою Україна за підтримки європейських партнерів створила нові інституції — НАБУ та САП.

У кримінальних провадженнях вони діяли як єдина команда: детективи НАБУ проводили розслідування, а прокурори САП здійснювали процесуальне керівництво та підтримували обвинувачення в суді. Це створювало спеціалізовану вертикаль антикорупційного переслідування, яка мала забезпечити невідворотність покарання за корупційні злочини.

Проте після ухвалення Закону № 4555-IX унікальність та незалежність цих органів опинилися під загрозою. Країною прокотилася хвиля протестів на захист інституційної спроможності антикорупційної інфраструктури.

Цей закон обмежував повноваження НАБУ та САП, роблячи їх більш залежними від Генерального прокурора.

Парламент почув сигнал суспільства і зробив висновки. 31 липня депутати ухвалили у цілому законопроєкт № 13533, внесений Президентом України, який відновлював повноваження НАБУ та САП. «За» проголосував 331 народний обранець. У той самий день закон був підписаний і офіційно опублікований у «Голосі України».

Отже, що ми маємо сьогодні, і чи справді народні обранці виправили свою помилку? Відповідь — так. Проєкт закону розроблявся Офісом Президента спільно з представниками антикорупційних органів. Це підтверджується й їх офіційними позиціями: НАБУ заявило про відсутність зауважень до проєкту № 13533, а САП підкреслила важливість цієї ініціативи.

Статус керівника САП

Керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повертається його статус. Він здійснюватиме всі повноваження керівника органу прокуратури, передбачені КПК.

Крім того, скасовуються зміни до статті 37 КПК, які дозволяли визначати керівника САП прокурором у конкретному провадженні лише за рішенням Генерального прокурора чи особи, яка виконує його обов’язки.

Підслідність НАБУ

Виключено положення статті 216 КПК, яке надавало Генеральному прокурору повноваження вирішувати спори про підслідність проваджень, що можуть належати до НАБУ.

При цьому, відновлено попередню редакцію частини п’ятої статті 218 про визначення спірної підслідності НАБУ, яку  тепер може вирішити також і  керівник САП (в.о.). Щодо спірної підслідності БЕБ встановлено, що у такому випадку це питання вирішує Генпрокурор.

Відновлено норму, яка забороняє передавати кримінальні провадження з підслідності НАБУ іншим органам досудового розслідування, крім випадків, коли через об’єктивні обставини НАБУ не може функціонувати чи проводити розслідування в умовах воєнного стану. У такому випадку рішення може ухвалити керівник САП або Генеральний прокурор (в.о.).

Вказівки Генерального прокурора

Чинною залишається норма Закону № 4555-IX, яка дозволяє Генеральному прокурору (в.о.) надавати письмову вказівку керівнику органу досудового розслідування щодо надання матеріалів справи із зазначенням строку та способу виконання.

Водночас такі вказівки не можуть надаватися детективам та підрозділу внутрішнього контролю НАБУ.

Детектив НАБУ зобов’язаний виконувати доручення та вказівки лише прокурора САП у письмовій формі.

Особливий порядок кримінального провадження

Законом суттєво зменшено перелік посад, зайняття яких передбачає особливий порядок кримінального провадження. Зокрема, із частини першої статті 480 КПК виключено посилання на такі посади, як: керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом (тобто Офіс Президента), його заступники, Прем’єр-міністр, члени Кабінету Міністрів, перший заступник та заступники міністра, державні службовці категорії «А», Директор ДБР і його заступники, Директор БЕБ і його заступники.

До внесення змін Законом № 4555-IX щодо зазначених осіб застосовувалася загальна процедура притягнення до кримінальної відповідальності. У період чинності цього закону (з 23 по 31 липня) діяв особливий порядок кримінального провадження, за яким повідомлення про підозру міг надати лише Генпрокурор.

Наразі порядок знову став загальним. Тобто повернувся механізм, який дозволяє значно простіше притягати до відповідальності так звану «велику рибу».

Відповідно також повертається норма статті 481 КПК, що повідомлення про підозру народному депутату України, кандидату у Президенти України та іншим може здійснюватися також і керівником САП.

Чи всі зміни Закону № 4555-IX скасовані?

Ні. Частина змін залишилася чинною. Зокрема:

• положення щодо розслідування справ про зниклих безвісти за особливих обставин;
• норми перехідних положень Закону «Про прокуратуру» про спрощений порядок призначення прокурорів.

Що нового додано?

Законом передбачено періодичне (не рідше одного разу на два роки) проходження працівниками НАБУ, САП, БЕБ, Офісу Генпрокурора, ДБР та Нацполіції психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа. Це стосується осіб, які мають доступ до державної таємниці.

Механізм спрямований на виявлення потенційних ризиків впливу держави-агресора та зміцнення внутрішньої безпеки правоохоронних органів.

Однак варто зазначити: профільні закони вже містять подібні вимоги (наприклад, працівники ДБР проходять поліграф щороку). Це може створити певну неузгодженість у правозастосуванні.

Розшук активів

Передбачено посилення роботи з виявлення, розшуку та повернення активів, здобутих злочинним шляхом і виведених за кордон. Відповідні доручення отримали Офіс Генпрокурора, Мін’юст, АРМА, НАБУ, БЕБ, ДБР, СБУ, Нацполіція та Держфінмоніторинг. За потреби вони зможуть ініціювати зміни до законодавства.

Заборона виїзду за кордон

Уряд та НАБУ до 1 вересня мають внести зміни до нормативно-правових актів, які встановлять заборону на виїзд працівників НАБУ за кордон у період воєнного стану (крім службових відряджень).

Втім, поняття «працівники НАБУ» є надто широким. Тому доцільніше було б обмежувати виїзд лише тих співробітників, які мають доступ до держтаємниці або займають певні посади. Інакше існує ризик відтоку технічних кадрів і зниження ефективності роботи Бюро.

Євроінтеграція

Прийняття цього закону має й міжнародне значення. Відновлення повноважень НАБУ та САП є однією з ключових вимог ЄС на шляху України до членства. Це сигнал до всіх партнерів і донорів: Україна не відмовляється від антикорупційної реформи.

Той факт, що закон ухвалено саме зараз — у воєнний час, — свідчить: країна не зраджує курс реформ.

Попри всі виклики, Україна хоче і буде будувати чесну та справедливу державу. Ухвалений закон — це демонстрація зрілості та спроба повернути людям віру у справедливість.