ULF-2022:БІЗНЕС У ВІЙСЬКОВИЙ ЧАС. РИЗИКИ ТА БЕЗПЕКА АКТИВІВ

Перспективи роботи та отримання прибутку (досвід Ізраїлю)

Чи зможе бізнес далі працювати? Які перспективи та як надати оцінку працювати в Україні чи переводити активи за кордон?

Нинішню ситуацію в Україні доволі часто порівнюють з Ізраїлем, який по сьогодні перебуває у перманентній загрозі ракетних обстрілів і регулярно проводить військові операції у Секторі Газа.

Втім, навіть в таких умовах Ізраїль є високотехнологічною державою та провідним виробником великої кількості товарів, як військової, так і цивільної номенклатури.

Станом на сьогодні мешканці Ізраілю можуть отримати до двадцяти тисяч євро за втрачене через обстріли майно, а бізнес отримує відшкодування оціночної вартості пошкоджених чи знищених об’єктів, можливо схожа система буде введена й в Україні через деякий час.

Важливим є розуміння що небхідно вже сьогодні формувати бюджети для подальшого їх використання на поточні потреби для збереження роботи бізнесу.

Ми рекомендуємо розглянути два блоки з безпеки для роботи в умовах війни такі як фізична та корпоративна безпека.

Фізична безпека

Війна призвела до міграції бізнесу з прифронтових до більш безпечних регіонів України, проте навіть така релокація не може повністю убезпечити від ракетних обстрілів та їх наслідків.

Тож одним з основних елементів фізичної безпеки є облаштування бомбосховищ. Наразі такий обовязок встовлено законом щодо нових будинків, але ми б хотіли розглянути досвід Ізраілю, щодо вже зведених будинків. Розуміючи, яка система ймовірно з часом буде встановлена в Україні можливо вже зараз формувати резервні фонди для створення бомбосховищ.

Якщо взяти до прикладу досвід Ізраїлю, то на кожному поверсі житлової чи комерційної будівлі повинна бути облаштована окрема кімната із потовщеними стінами та металевими дверями, яка використовується як бомбосховище.

Реновація старих будівель за будівельним проектом яких не передбачалося облаштування бомбосховищ також є доволі поширеним в Ізраїлі, хоча варто зауважити, що для проведення реконструкції спершу слід отримати згоду 75 % мешканців такого будинку, а вартість таких робіт також є високою.

Отже, незважаючи на можливу складність та високу вартість будівництва, сьогодні облаштування бомбосховищ є життєвонеобхідним для забезпечення роботи будь-якого бізнесу та збереження життя тому  можна перейняти даний досвід навіть до введеня спеціальнийх законів.

Корпоративна безпека

В основі цього блоку лежить розробка та впровадження плану дій, який охоплюватиме вирішення таких питань:

• працівники: необхідно зрозуміти, кого ви будете звільняти, утримувати в бізнесі, а також кого потенційно можуть призвати до лав Збройних сил України і ким його можна буде замінити;
• порядок організації бізнесу на випадок воєнних дій: перевезення та зберігання фінансових та інших важливих документів;
• порядок дій під час оголошення повітряної тривоги. Доведення до відома працивників плану евакуації та адрей найближчіх бомбосховищ;
• у разі нещасного випадку із власниками або їх вступу до лав Збройних Сил України, необхідно скласти заповіт, передбачити порядок передачі управління бізнесом іншим партнерам, порядок безпечного успадкування та ймовірних дублерів для топ-менеджменту;
• підготовка окремих алгоритмів дій для фінансового відділу/,бухалтерії або будьяких інших стратегічних відділів;
• алгоритм дій роботи з серверами, забезпечення копіювання інформації на резервні сервери;
• перенесення важливих документів до беспечніших місць;
• підготовка плану дій та призначення відповідальних за фіксування пошкоджень та подання документів на подальше відшкодування;
• страхування важливих обьєктів інфраструктури/автотранспорту;

Зараз як ніколи необхідно проробити дані питання та надати своїм працівникам  чітке розуміння алгоритмів дій, під час стресових ситуацій оскільки у військовий час дуже багато непрогнозованих та невідомих ситуацій що серьзно впливають на емоційний та психологічний стан працівників.

Нові ризики в рамках кримінальних проваджень (арешти, продаж активів через конфіскацію, виїмка, обшуки)

На період війскового стану в країні прокуратура отримала нові повноваження, які раніше були тільки у слідчих суддів.

25 серпня 2022 року набули чинності нові зміни до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України, якими зокрема встановлено можливість керівника органу прокуратури виконувати деякі функції слідчого судді.

Керівник органу прокуратури своєю постановою може доручити або вирішити замість слідчого судді:

• вилучення документів (у тому числі оригіналів) в порядку тимчасового доступу до речей і документів;
• арешт майна (у тому числі вилученого під час обшуку);
• продовження строку досудового розслідування;
• проведення обшуку (при чому навіть без присутності понятих і безперервної відеозйомки)

Акцентуємо увагу на тому, що навіть наявність такої обов’язкової умови для прийняття керівником органу прокуратури постанови, як об’єктивна неможливість виконання слідчим суддею своїх повноважень не є гарантією від незаконного проведення правоохоронцями слідчих дій і вилучення майна компанії.

Прикладом таких зловживань є дії керівника однієї з окружних прокуратур міста Києва, який не зважаючи на те, що суди міста Києва працювали у звичному режимі, вирішив своєю постановою доручити проведення ряду слідчих дій, у тому числі обшуків у реально працюючих компаній, що знаходились на території інших міст. Наслідком таких незаконних дій керівника органу прокуратури стало вилучення майна на суму у декілька мільйонів гривень.

Отже, враховуючи наведені вище події ми рекомендуємо здійснити ряд превентивних заходів, для того щоб  попередити негативні наслідки:

• попередньо укласти із адвокатом угоду про надання правової допомоги і одразу повідомити його про прибуття представників правоохоронних органів. Надати адвокату алгоритм дій (щодо стратегічно важливих моментів) та інформацію щодо системи доступу до примішення;
• призначити відповідального на підприємстві за спілкування з правоохоронними органами та виклик адвоката;
• провести навчання юриста/працівника служби безпеки на підприємстві щодо вимог до документів, які може прийняти прокурор (обшук, виїмка, арешт). Необхідно для того щод до приїзду адвоката юрист або співробітник служби безпеки міг провести якісне спілкування з правоохоронними органами та витримати час поки не приїде адвокат.
• ретельно перевіряти контрагентів на предмет будь-якого зв’язку із росією, за допомогою інформаційно-аналітичних сервісів Youcontrol або ContrAgent від Liga. Бажано встановити систему перевірки та призначити відповідальних.

Ризики спільного бізнесу із російськими інвесторами в Україні

У березні 2022 року було доповнено Кримінальний кодекс статтею 111-1, під назвою «Колабораційна діяльність».

Встановлене покарання: штраф до 17 000 гривень або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років, з одночасним позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна

У разі вчинення уповноваженою особою юридичної особи кримінального правопорушення, у тому числі, передбаченого ст. 111-1 Кримінального кодексу, судом застосовується ліквідація юридичної особи з конфіскацією майна юридичної особи.

Якщо ґрунтовно проаналізувати зміст статті 111-1, то відповідальність за вчинення передбаченого нею кримінально-караного діяння настає у разі:

• передачі матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора та/або
• провадження господарської діяльності з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

З моменту запровадження у Кримінальний кодекс статті 111-1 правоохоронці одразу ж почали реєструвати кримінальні провадження за проведення господарської діяльності з державою-агресовом та  сьогодні вже наявні судові прецеденти арешту коштів та іншого майна українських компаній, у тому числі з підстав встановлення факту договірних правовідносин із контрагентами з РФ. Тому необхідно обовязково сьогодні перевіряти своїх контрагентів на відсутність: (1) власників бізнесу з російським громадянством (2) відсутність у юридичних осіб  російського корінння (3) перевірка за базами наяність діючих судових процесів з особами, які можуть мати відношення до росії.

Нижче ми виділили ключові аспекти ризиків співпраці із контрагентами з РФ з огляду на положення частини 4 статті 111-1 Кримінального кодексу України:

• Провадження господарської діяльності, а тому, навіть укладення будь-яких угод із резидентом-рф, як держави-агресора утворює склад злочину, передбачений частиною 4 статті 111-1 КК України;
• місце вчинення злочину, саме щодо провадження господарської діяльності (тимчасово окупована територія чи підконтрольна Україні територія) не являється обов’язковою ознакою та не має значення для кваліфікації;
• Суб’єкт злочину загальний, а це означає, що кримінальне переслідування можливе, як щодо фізичних осіб (іноземців та осіб без громадянства), так і щодо юридичних осіб;

Крім того зазначимо, що окрім покарання за здійснення колабораційної діяльності у виді штрафу або позбавлення волі, додатковим покаранням є ліквідація юридичної особи, з конфіскацією майна, що їй належить.

Зважаючи на той факт, що на сьогодні правоохоронні органи України сфокусовані у тому числі на виявленні та переслідуванні осіб, що здійснюють колабораційну діяльність, то у разі наявності у вас серед партнерів громадян РФ або контрактних чи зобов’язальних відносин із представниками цієї країни, ваш бізнес є потенційною ціллю для правоохоронців.

Відтак нашою основною рекомендацією у такому випадку є вжиття невідкладних заходів для припинення будь-яких партнерських взаємовідносин (розірвання угод) із такими особами, включно із виведенням їх зі складу учасників або засновників вашого спільного бізнес-проекту.