Станіслав КАРПОВ, радник, адвокат, співкерівник практики податкових спорів
Успіхи України на полі бою значною мірою залежать від успіхів на фронті економічному. Держава знаходиться в постійному пошуку нових джерел фінансування бюджету і тут став у нагоді законопроєкт, що був зареєстрований ще у березні минулого року. Ним пропонувалося запровадити правові підстави для надання іноземцям можливості набуття статусу електронного резидента України із подальшою реєстрацією тут свого бізнесу та, як наслідок, сплатою податків до українського бюджету.
Пролежавши у Парламенті більше року, законопроєкт був оперативно прийнятий у жовтні цього року і тепер чекає лише на підпис Президента.
То ж які саме умови та можливості українські законодавці вирішили запропонувати іноземним підприємцям?
Умови набуття статусу е-резидента. Детальний порядок набуття статусу е-резидента має бути в майбутньому визначений Кабінетом Міністрів України, однак наразі вже можна сказати, що набуття статусу е-резидента здійснюватиметься шляхом подання іноземцем через інформаційну систему «Е-резидент» заяви про набуття статусу е-резидента, його ідентифікації та надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Вказана інформаційна система стане складовою частиною Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, а порядок її формування та ведення має бути встановлений Кабінетом Міністрів України.
При цьому законодавець визначив, які категорії осіб не зможуть отримати статус е-резидента, а саме:
Отже, як бачимо, перевагами українського е-резидентства зможуть скористатися не усі іноземці, а лише ті, державам яких пощастить потрапити до відповідного Переліку, що буде встановлений Міністерством цифрової трансформації України за погодженням із Міністерством фінансів України.
Автори законопроєкту зазначали, що запропонований механізм е-резидентства насамперед може зацікавити іноземців із країн, що розвиваються та мають нестабільну політичну ситуацію, банки яких не користуються довірою на Заході. А отже до Переліку, скоріш за все, будуть включені країни так званого третього світу і не варто очікувати там на появу, наприклад, Швеції чи Нідерландів. При цьому однозначно до Переліку не потраплять держави, які:
Порядок оподаткування. По суті, оподаткування е-резидентів буде базуватися на системі оподаткування, що використовується платниками єдиного податку третьої групи. Зокрема, так само як і у платників єдиного податку третьої групи, дохід е-резидентів, ліміт якого становить 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, оподатковуватиметься за ставкою 5% або за ставкою 15% щодо суми перевищення ліміту. Разом з тим, як то кажуть, є нюанс. Серед відмінностей, які стосуватимуться оподаткування е-резидентів у порівнянні із загальними правилами, можна згадати такі:
Окрім того, враховуючи те, що весь механізм, пов’язаний із набуттям е-резидентства та подальшим оподаткуванням, носить явно дистанційний характер, то виникає питання, яким же чином буде відбуватися сплата податку та подання звітності.
Цю проблему законодавець вирішив шляхом залучення до процесу податкового агента е-резидента, а саме – банку, в якому такому е-резиденту буде відкритий поточний рахунок. Такий рахунок відкриватиметься е-резиденту виключно через вищезгадану інформаційну систему «Е-резидент» в одному із доступних у ній банків (за яким принципом забезпечуватиметься участь банків в інформаційній системі, закон наразі відповіді не дає).
Обсяг коштів, зарахованих на такий рахунок (окрім пасивних доходів у вигляді процентів, нарахованих на залишок коштів), становитиме дохід е-резидента.
Під час зарахування коштів на рахунок е-резидента, банк, діючи як податковий агент, зобов’язаний утримувати за рахунок таких коштів податок та не пізніше наступних двох робочих днів перераховувати його до державного бюджету.
Відповідно, саме на банки буде покладений обов’язок зі своєчасного та повного утримання та перерахування до бюджету податку е-резидентів і подачі звітності у строки, що встановлені для податкового кварталу.
Відповідальність податкових агентів. Оскільки обов’язки з утримання та перерахування податку до бюджету законодавець поклав на податкового агента, то, відповідно, останній нестиме і відповідальність за неутримання та/або несплату (сплату не в повному обсязі) податку.
Вчинення податковим агентом вказаних діянь, в залежності від обставин (наявність умислу, повторюваність) призведуть до накладення штрафу у розмірі від 10% до 75% суми податку, що підлягає утриманню та/або сплаті до бюджету.
Скасування статусу е-резидента. Як і у випадку із набуттям статусу е-резидента, його детальний порядок скасування має бути в майбутньому визначений Кабінетом Міністрів України. Проте із наявних положень нового закону вже стає зрозумілим, які ж саме обставини можуть стати підставами для скасування такого статусу. Серед них:
Цікаво також зауважити, що на відміну від звичайних платників єдиного податку третьої групи, перевищення ліміту доходів для е-резидентів не тягне за собою обов’язку перейти на сплату іншого податку. Відповідно, не призведе це і до втрати статусу е-резидента. Тобто єдиним наслідком перевищення ліміту доходів стане оподаткування суми перевищення за більш високою ставкою 15%.
Строки впровадження. Правовий механізм отримання статусу е-резидента має запрацювати з 1 квітня 2023 року. Отже у державного апарату є достатній строк для прийняття низки необхідних підзаконних нормативно-правових актів, розробки та запуску відповідної інформаційної системи і доведення до відома іноземних громадян інформації про нові можливості для них в Україні.