Сьогодні у планах парламенту ухвалити «антикризовий» кошторис країни, підготовлений Кабміном. Цього разу додаткові фінансові можливості для боротьби з коронавірусом Уряд забезчить за рахунок обмеження окладу керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад держпідприємств до 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. Йдеться про суму не більше 47 230 грн. Це ж обмеження стосується винагород суддям, посадовим особам Національного банку, прокурорам, народним депутатам.
Експерт з трудового права, радник та адвокат ADER HABER Тетяна Іванович, коментуючи урядову ініціативу, зазначила, що для обмеження місячної винагороди і заробітної плати, перш за все, Кабміну доведеться переглянути контракти в частині оплати праці із керівниками і членами виконавчих органів державних підприємств і наглядових рад.
«Переглянути такі контракти відповідно до законодавства можна тільки за угодою сторін. Іншими словами топ-посадовці мають погодитися на внесення письмових змін у їх контракти. Наразі, чинною постановою Кабміну № 141 від 5 лютого 2020 року встановлено граничний розмір місячної заробітної плати керівника державної компанії на рівні 1,25 мільйона гривень. Порівнюючи цифри 1,25 мільйона із 47 230 грн, можу припустити, що далеко не всі керівники погодяться на такі зміни», – пояснила адвокат.
До того ж, за словами Тетяни Іванович, ані проектом закону, ані Постановами Кабміну не врегульовано спеціального порядку одностороннього внесення змін в контракти із керівниками за ініціативою Уряду (на випадок, наприклад, пандемії).
«Тож змусити таких керівників в законодавчому полі погодитися на заробітну платню в розмірі не більше 47 230 грн. буде просто неможливо. Та ще й ретроспективно. Тобто починаючи з квітня місяця, за який принаймні аванс уже мав би бути з дня на день нарахований, виходячи із чинного (не заниженого) посадового окладу керівників. Відповідно до Кодексу законів про працю України, одностороння зміна розмірів зарплати допускається тільки у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці. При цьому, що найголовніше, працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Тому припускаю, що з метою збереження розміру заробітної плати керівники зможуть піти у щорічні відпустки та на лікарняні», – заявила експерт.
На думку Тетяни Іванович, в формальній площині зменшити розмір заробітної плати таких керівників у разі їх не згоди можна буде лише, якщо внаслідок пандемії державне підприємство зазнало змін в організації виробництва і праці, але при цьому такий керівник має бути попереджений за 2 місяці. В іншому випадку – такі керівники зможуть стягнути різницю у суді.
«Отже, вважаю, статтю 11 проекту закону просто “не робочою”, оскільки за 2 місяці пандемія може скінчитися. Більше того, майже жодне із державних підприємств не зазнало змін в організації виробництва і праці внаслідок пандемії», – наголосила Іванович.
Для того, щоб стаття 11 «антикризового» законопроекту могла бути “робочою”, експерт радить доповнити її формулюванням: «у разі не згоди керівника, зміни вносяться в односторонньому порядку без необхідності змін в організації виробництва і праці та 2-х місячного повідомлення керівника, який у разі незгоди може припинити трудові відносини на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України».