Наявність помилок у реквізитах податкової накладної, які не заважають ідентифікувати господарську операцію, не повинна впливати на право покупця на податковий кредит. Проте, як відомо, податкові органи намагаються використовувати будь-які помилки в документах як такі, що не дають змоги ідентифікувати господарську операцію й/або підтвердити факт здійснення операції. Відповідно, своєчасність виявлення та виправлення помилки може запобігти виникненню претензій із боку контролюючих органів – розповідає податковий консультант ADER HABER Жимолостнова Марина для ЛІГА:ЗАКОН ЮРИСТ & ЗАКОН
Пунктом 192.1 Податкового кодексу України (далі – ПК України) передбачено можливість виправлення помилок у податковій накладній, зокрема й тих, що не пов’язані зі зміною суми компенсації вартості товарів чи послуг . Шляхи виправлення помилок наведено в п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307. Зокрема, помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, можна виправити через складання продавцем на дату виявлення такої помилки розрахунка коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюють, а реквізит, у якому допущено помилку , заповнюють без помилок. У цьому разі табличну частину розділів А і Б розрахунка коригування не заповнюють. Не допускається виправлення в такий спосіб лише інформації щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
Отже, зважаючи на зазначені вище положення законодавства, помилки в реквізитах заголовної частини, крім дати й номера податкової накладної, які не заважають ідентифікувати операцію, можна виправити через складання розрахунка коригування, у тому числі й у разі виправлення індивідуального податкового номера (далі – ІПН).
Щодо можливості ідентифікувати господарську операцію в разі складання податкової накладної з неправильним ІПН продавця, то потрібно звернутися до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Відповідно до ст. 1 цього Закону господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов’язань, власному капіталі підприємства. Тому , якщо податкову накладну складено й зареєстровано в ЄРПН хоч і на “іншого” покупця, господарську операцію ідентифікувати можна, оскільки податкову накладну складено на подію, яка спричинила зміни в структурі активів (надходження грошей чи виникнення дебіторської заборгованості за відвантажені товари) та в пасиві (виникнення кредиторської заборгованості за отриманою попередньою оплатою). Тож законодавством передбачено простий спосіб виправлення ситуації – складання тільки розрахунка коригування із зазначенням правильного ІПН та інших реквізитів заголовної частини, без заповнення розділів А і Б податкової накладної, у яких визначають суму податкового зобов’язання та вказують номенклатуру , кількість і ціну товару .
Проте, приймаючи рішення щодо обрання способу виправлення помилки, необхідно врахувати особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).
Так, п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, визначено, що під час реєстрації податкової накладної / розрахунка коригування в автоматизованому режимі проводиться перевірка наявності в ЄРПН відомостей, що містяться в податковій накладній, яка коригується. Тобто в разі спроби реєстрації розрахунка коригування дані, які містить такий розрахунок, зіставляються з даними, які містилися в податковій накладній. А тому зазначення іншого ІПН в розрахунку коригування може бути перешкодою для ідентифікації податкової накладної, яка коригується. Інакше кажучи, з погляду системи податкова накладна з “помилковим” ІПН – це накладна, складена на іншого покупця, через що система може не зареєструвати розрахунок коригування до “помилкової” податкової накладної.
Варто зазначити, що контролюючі органи пропонують платникам податків альтернативний варіант виправлення помилки, як-от:
• продавець на дату виявлення помилки повинен скласти розрахунок коригування, у якому зазначити неправильний ІПН покупця, а в табличній частині вказати зі знаком “-” обсяг операцій із постачання товарів/послуг та інші показники, що були вказані в податковій накладній;
• розрахунок коригування повинен зареєструвати в ЄРПН покупець, чий “помилковий” ІПН указано в податковій накладній, яка коригується (у разі, якщо податкова накладна не підлягала видачі покупцю, такий розрахунок коригування реєструє сам продавець);
• продавець на дату виникнення податкових зобов’язань (дату складання податкової накладної з “помилковим” ІПН) повинен скласти нову податкову накладну , зазначивши правильний ІПН покупця.
Ми не виключаємо, що цей варіант було розроблено й запропоновано саме через особливості функціонування СЕА ПДВ та покликано для вирішення проблеми як для продавця, так і для покупця. Проте він має свої недоліки й містить низку ризиків.
Так, у разі якщо “помилкова” податкова накладна є такою, яку надають покупцю, розрахунок коригування повинен зареєструвати покупець, чий ІПН було вказано в цій податковій накладній, незважаючи на те, що такий платник податків не має стосунку до господарської операції. Це може призвести до таких наслідків:
– продавець може стикнутися з тим, що в разі зазначення ІПН покупця, який не є його контрагентом, необхідно буде шукати його контактні дані для попереднього повідомлення, що йому буде надіслано розрахунок коригування для його подальшої реєстрації;
– до покупця, чий ІПН помилково зазначено в податковій накладній, можуть бути застосовані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію розрахунка коригування в ЄРПН, оскільки саме не нього покладено такий обов’язок. Розрахунок коригування відповідно до п. 201.10 ПК України має зареєструвати покупець протягом 15 календарних днів із дня отримання розрахунка. І оскільки на сьогодні ПК України жодним чином не регламентує, яким саме способом визначати дату отримання розрахунка, у покупця може виникнути ситуація, що він, на думку податкових органів, порушив строки для реєстрації, і такому покупцю буде нараховано відповідний штраф;
– на момент виявлення помилки покупець може бути вже неплатником ПДВ, і в цьому разі він не зможе зареєструвати розрахунок коригування;
– у покупця, який повинен зареєструвати розрахунок коригування, може бути недостатньо реєстраційного ліміту для реєстрації такого розрахунка коригування, і тоді доведеться чекати, коли покупець зможе зареєструвати такий розрахунок коригування;
– продавець після реєстрації розрахунка коригування зобов’язаний скласти та зареєструвати нову податкову накладну , зазначивши правильний ІПН.
Таку податкову накладну належить скласти датою виникнення податкових зобов’язань (тобто заднім числом). Отже, з досить великою часткою вірогідності стикнеться зі штрафом за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної. У разі ж якщо “помилкова” податкова накладна є такою, яку не надають покупцю, розрахунок коригування повинен зареєструвати продавець.
Якщо помилку в ІПН виявлено після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної з правильним ІПН, то продавець знову-таки отримає штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, яку фактично було зареєстровано вчасно, але з помилкою.