Яка межа між адміністративною та кримінальною відповідальністю в наслідках дій за порушення карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм з метою запобігання епідемічним та інфекційним хворобам – розповідає адвокат, юрист ADER HABER Володимир Бабічев для Delo.ua
Хто може отримати покарання?
Одним з принципів профілактики інфекційних хвороб є дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності;
Також Законом встановлено, що власники, а також керівники та інші посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності зобов’язані сприяти медичним працівникам у здійсненні заходів щодо захисту населення від інфекційних хвороб.
Таким чином, відповідальність можуть нести:
За що можна отримати покарання?
Відповідно до ст. 23 Закону у разі якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їх згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Якщо зазначених осіб перевести на іншу роботу неможливо, вони відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом. На період відсторонення від роботи цим особам виплачується допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Статтею 30 ЗУ «Основи законодавства у сфері охорони здоров’я» визначено, що особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, небезпечних для населення, усуваються від роботи та іншої діяльності, яка може сприяти поширенню інфекційних хвороб, і підлягають медичному нагляду і лікуванню за рахунок держави з виплатою в разі потреби допомоги по соціальному страхуванню. Щодо окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися обов’язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України.
«Таким чином, найпоширенішою підставою для притягнення керівника підприємства до відповідальності в умовах COVID-19 може стати не усунення працівника від роботи у випадку, якщо він є збудником захворювання або за не виконання вимог заходів щодо захисту населення від інфекційних хвороб (наприклад карантину)» – вважає Володимир
В майбутньому додатковими підставами можуть стати не виконання підприємствами обмежень щодо імпорту/експорту товарів, які можуть переносити збудників захворювання або не виконання підприємствами рішень органів місцевого самоврядування, в межах їх компетенції, щодо встановлення обмежувальних заходів.
Зверніть увагу, що вченими вже встановлено можливість зберігання вірусу на металевих предметах та пластику протягом 1-3 діб, а тому можуть бути встановлені вимоги щодо дезинфекції виробів з таких матеріалів або обмеження щодо їх переміщення.
Як же довести порушення правил карантину?
Ми повинні розуміти, що в нинішніх умовах кожна людина повинна знати, що її дії щонайменше можуть спричини поширення захворювання COVID-19.
Докази:
Разом з тим, працівники правоохоронних органів повинні довести, що власник підприємства або його керівник, інша відповідальна особа були обізнані про можливість поширення COVID-19 внаслідок їх дій, бездіяльності (тобто першочергово знати про наявність джерела небезпеки – СOVID-19 на підприємстві) або довести причинно-наслідковий зв’язок між діями та наслідком – збільшенням кількості захворюваних.
Оскільки вироків щодо зазначено діяння з матеріальним складом наразі в Україні не має (надіємось і не буде підстав для них) не можливо взагалі стверджувати, що є можливість доведення причинно-наслідкового зв’язку захворювання COVID-19 шляхом експертного дослідження.
Диспозиція ст. 325 КК України дає широке коло для маніпуляцій та фабрикуванні доказів органам досудового розслідування на фоні масової істерії та корисливих мотивів деяких працівників, а тому своєчасне залучення представника, а тим більш захисника є запорукою дотримання законних прав та інтересів і роботодавців.
Разом з тим, слід знову згадати те, що не знання законів (а в нашому випадку й підзаконних НПА щодо встановлення епідеміологічних правил та рішень ОМС) не звільняє від відповідальності за їх не дотримання.