Радник, адвокат ADER HABER Андрій Гвоздецький проаналізував вплив карантину на українське судочинство для Український Юрист (№4-5).
З якими суперечками, обумовленими карантином, Вам вже довелося мати справу? Появу яких Ви очікуєте найближчим часом, зокрема після зняття обмежувальних заходів?
Очевидно, що обмеження, зумовлені встановленням карантину, мають вже зараз та матимуть в подальшому суттєві організаційні та економічні наслідки. Так само очевидно, що врегулювати усі з них шляхом переговорів та домовленостей не вдасться, саме тому активну претензійно-позовну роботу, так чи інакше зумовлену впливом карантину на роботу бізнесу, слід чекати пізніше, коли пошук домовленостей та спроби врегулювати спірні моменти без звернення до суду залишаться безуспішними.
В умовах заборони роботи цілого сегменту сфери послуг протягом двох місяців чимало орендарів не мали можливості провадити свою діяльність та отримувати доходи, багатьом з них не вдалося досягти згоди з орендодавцями в питаннях знижки чи звільнення від орендної плати, що зумовить хвилю звернень за судових захистом. Так само можна припускати хвилю спорів з договірних правовідносин, які будуть зумовлені простроченнями як оплати, так і виконання інших умов договору. Не можна оминути увагою і те, що традиційно будь-яка економічна турбулентність зумовлює проблеми обслуговування кредитних зобов’язань. Попри намагання держави створити умови для проведення реструктуризації боргових зобов’язань, чимало банків не квапляться з поступками для боржників, а отже припускаємо хвилю позовної роботи кредиторів і боржників. Утім цей напрямок не слід очікувати одразу після зняття обмежувальних заходів та послаблення карантину – пошуки компромісів поза межами суду в кредитних правовідносинах процес тривалий і якщо для деяких боржників суд – це шлях боротьби, то банки, як правило, мають одразу декілька інструментів для задоволення своїх вимог і підходять до цього з позиції й ефективності, й ощадливості (тривалі судові процеси, витрати на судові збори та правову допомогу стримують кредиторів).
У моменті ж можна зауважити про трудові спори і спори, пов’язані з захистом від рейдерства – карантин зрозуміло відвернув увагу власників активів на більш нагальні питання, що дало можливість рейдерам, т.зв. чорним нотаріусам та реєстраторам зайнятися своєю «справою». Йдеться про категорії справ, пов’язані як з відновленням прав на втрачені активи, так і про ті, що спрямовані на зупинення та протидію захопленню майна, корпоративних прав.
Напевне суди будуть завалені справами, так чи інакше обумовленими карантином. Які, на Ваш погляд, можуть бути інші дієві способи захисту порушених прав клієнтів у зв’язку з карантином?
Варто сказати, що українські суди й до карантину були перевантажені – ні для кого не новина, що очікувати розгляду справи у передбачені процесуальним законодавством строки, не надто обнадійливо. Слід врахувати, що у зв’язку з встановленим карантином були внесені зміни до процесуального законодавства, які передбачали зупинення перебігу низки строків, у тому числі позовної давності, а отже, окрім справ так чи інакше дотичних до карантину, до суду звертатимуться також і ті, хто в період карантину претензійно-позовну роботу поставив на паузу. Звичайно, найбільш конструктивний та ефективний позасудовий спосіб врегулювати спір та захистити свої права – це переговори та зрештою шлях взаємних поступок та досягнення взаємовигідних домовленостей. Крім того, слід розглядати окремо різні категорії спорів – так, наприклад, не лише у суді передбачено вирішення трудових спорів та суперечок. Нещодавно Кабінет міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про медіацію», розроблений Міністерством юстиції України, який в подальшому дозволить офіційно імплементувати процедуру медіації в українське законодавство. Передбачається, що процедура медіації застосовуватиметься у будь-яких конфліктах (спорах), які виникають з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин, а звернутися до медіатора для проведення медіації буде можливо як до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, так і під час судового, третейського чи арбітражного провадження або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу. Це ефективний спосіб, який в зарубіжній практиці має позитивний досвід застосування.
Як Ви оцінюєте перспективність судових справ проти українських державних органів у зв’язку з перевищеннями ними повноважень та інших неправомірних дій, обумовлених карантином та його введенням? Які, на Ваш погляд, найбільш значні неправомірні дії?
Слід розрізняти неправомірні дії органів державної влади та їх посадових осіб, що мали місце в окремих індивідуальних випадках, а також тиражовану в засобах масової інформації ідею про те, що протиправним є саме встановлення карантину та обмежувальні заходи, які введені у зв’язку з таким. Щодо першого, що перспективи судового захисту порушених прав у кожному конкретному випадку оцінюються індивідуально – відомі кейси, які дійсно можуть свідчити про перевищення повноважень окремими посадовими особами щодо до конкретних осіб, інші ж ситуації потребують аналізу «під лупою».
Якщо говорити про акти та дії Кабінету Міністрів України щодо встановлення карантину, то я далекий від думки про те, що позови про скасування таких будуть задоволені.
Поширена в засобах масової інформації теза про те, що встановлені обмеження можуть мати місце лише в умовах запровадження правового режиму надзвичайного стану спростовна. В Україні існує окремий пласт законодавства у сфері охорони здоров’я, який передбачає необхідне реагування держави, у тому числі з метою захисту від інфекційних хвороб, якою є короновірусна інфекція COVID-19. Так, встановлення Кабінетом Міністрів України карантину прямо передбачено статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Встановлення у відповідному рішення Уряду тимчасових обмежень прав фізичних і юридичних осіб та додаткових обов’язків, що покладаються на них, було передбачено Законом ще в редакції, яка діяла до встановлення карантину у березні цього року. Так само вказаних Законом передбачені й повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, у тому числі щодо встановлення особливих режимів виїзду та виїзду, особливого порядку проведення профілактичних і протиепідемічних заходів. Відповідні повноваження та порядки передбачені також і положеннями Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». В цілому, зрозуміло, що дії Уряду України та органів місцевого самоврядування безпосередньо і спрямовані на виконання конституційних положень, спрямованих за забезпечення охорони здоров’я населення, так само як приписами Основного Закону України передбачено і можливість обмеження здійснення окремих прав людини для охорони здоров’я населення.