«Запровадивши дистанційну (надомну) роботу, керівники підприємств буквально можуть опинитися під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності» – наголошує радник, адвокат ADER HABER Тетяна Іванович
Саме поняття «дистанційна (надомна) робота», передбачає, що робота виконується поза приміщенням роботодавця, тобто за місцем проживання працівника чи в іншому місці за вибором працівника.
«Проте, вимоги, що дистанційна робота повинна виконуватись працівником обов’язково в приміщеннях немає» – зауважила експерт.
Робоче місце працівника-надомника прирівнюється до робочого місця будь-якого працівника і у разі настання нещасних випадків, внаслідок яких буде завдано шкоди здоров’ю та майну працівника, а тим більше у разі настання летальних випадків, існує високий ризик притягнення керівника підприємства до адміністративної і кримінальної відповідальності та застосування заходів фінансової відповідальності до підприємства.
Залишається відкритим питання, хто буде нести відповідальність, якщо з працівником, який працює дистанційно, станеться нещасний випадок під час виконання ним роботи, наприклад, в парку, кафе (після закінчення карантину)
При такій роботі роботодавець з об’єктивних причин не може гарантувати безпечні та нешкідливі умови праці для працівника, а отже і реалізацію одного з основних трудових прав працівника – права на здорові і безпечні умови праці.
На думку Тетяни така ситуація є дуже ризикованою для роботодавця, бо у разі настання нещасного випадку з працівником при виконанні ним роботи дистанційно відповідати доведеться.
Радник ADER HABER уточнює, що може бути застосована кримінальна відповідальність від штрафу до обмеження волі на строк до 2-х років (ч. 1 ст. 271 Кримінального кодексу України), а у разі настання летальних випадків, можливе позбавлення волі на строк до 7 років (ч. 2 ст. 271 Кримінального кодексу України).