Новини

До кінця року держава не буде виплачувати борги за рішення суду

19 Травня 2020

Автор: Стас Карпов

адвокат, радник ADER HABER Law Firm

Що робити боржнику, якщо суд стягнув з нього гроші, а він з тих чи інших причин поки що не готовий їх платити? Як варіант, можна звернутися в суд за відстрочкою виконання рішення. Але виявляється є і більш прості рішення. Правда доступні вони лише одному і дуже особливому боржнику – державі.

Як відомо, виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів здійснюється виключно органами Державної казначейської служби України (частина 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідні повноваження передбачені частиною 1 статті 25 Бюджетного кодексу України, згідно з якою, Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів на підставі рішення суду.

Однак нещодавно прийнятим Законом України «Про внесення змін до Закону України« Про Державний бюджет України на 2020 рік »№ 553-ІХ від 13.04.2020 року Парламент призупинив до 1 січня 2021 року застосування вищезгаданої статті Бюджетного кодексу.

В процесі обговорення законопроекту, ця невелика поправка залишилася поза увагою громадськості, поки все зосередилися на питаннях урізання витрат на культуру і освіту, а також чергових спробах врегулювати питання звільнення від орендної плати.

Можливо, на це і розраховували автори, оскільки відтепер і до кінця цього року Державна казначейська служба України, по суті, позбавлена ​​своїх повноважень на безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів на підставі рішення суду.

Тепер, навіть маючи на руках рішення суду про стягнення з бюджету грошових коштів, яке вступило в законну силу і відповідний виконавчий документ, отримати належні суми буде неможливо.

На сьогоднішній день Державна казначейська служба України, як і раніше, продовжує прийом документів на виплату, однак самих виплат не здійснює, а лише формує чергу з таких заявників. Залишається лише здогадуватися скільки заяв і на яку суму накопичиться до початку наступного року, а також скільки часу буде потрібно державі, щоб розрахуватися з усіма своїми боргами.

Ось так, прийняттям однієї лише правки, можна звільнити себе на найближчі півроку майже від усіх грошових зобов’язань за рішеннями судів.

Винятком можуть бути лише випадки, передбачені частиною 2 статті 25 Бюджетного кодексу України, яка залишається діяти та згідно з якою відшкодування шкоди, заподіяної фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб, здійснюється державою в порядку, визначеному законом.

Але і тут не все однозначно, оскільки питання відшкодування шкоди врегульовано положеннями Порядку про виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року, які передбачають відшкодування шкоди шляхом все того ж безспірного списання коштів, яке, як правило, здійснюється на підставі рішення суду.

Тому і в цій частині із стягненням коштів з бюджетів теж можуть виникнути проблеми.

При цьому Державна казначейська служба України в своєму листі щодо вищевикладених обставин посилається на необхідність призупинення безспірного списання коштів на підставі підпункту 4 пункту 13 вищезазначеного Порядку, яким передбачена можливість призупинення при наявності «інших передбачених законом обставин». Обгрунтованість таких дій також викликає великі сумніви, оскільки існуючі обставини не передбачені законом як підстави для призупинення безспірного списання, хоча і паралізують його подальшу реалізацію.

Думаю, що незаконність таких дій з боку держави є більш ніж очевидною. У той час, як положення Конституції України прямо покладають на державу обов’язки виконувати судові рішення, держава в своїх інтересах діє з точністю до навпаки.

Ще новини
ADER HABER – КАР’ЄРНИЙ ПАРТНЕР НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ADER HABER – ЮРИДИЧНИЙ РАДНИК ЗІҐМУНД ФРОЙД УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНА
ПРО МНОЖИННЕ ГРОМАДЯНСТВО (ЗАКОНОПРОЄКТ №10425)