Новини

Новий закон про фінмоніторинг: які принципові відмінності

05 Травня 2020

28 квітня набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-ІХ. Які принципові відмінності цієї редакції від попередньої та як змінилося коло субєктів фінмоніторингу та їхні обовязки проаналізувала старший юрист ADER HABER Ярослава Лаган.

За словами експерта, принципова зміна полягає в тому, що новий Закон розширює коло суб’єктів фінансового моніторингу, тобто осіб, які зобов’язані при здійсненні фінансових операцій ідентифікувати клієнта та виявляти ризиковані операції, а також встановлює для них додаткові обов’язки. Крім того, Законом запроваджений принцип застосування ризик-орієнтованого підходу під час проведення фінансового моніторингу.

«Такий принцип передбачає, що суб’єкт фінансового моніторингу повинен самостійно розробити критерії ризику для клієнтів та фінансових операцій та встановити їх в своїх внутрішніх документах, та вживати заходів для мінімізації таких ризиків та управління ними.»

Новелою Закону є запровадження концепції належної перевірки клієнта, що передбачає проведення ідентифікації клієнта, отримання інформації про юридичну структуру власності та кінцевого бенефіціара, отримання інформації про мету та характер майбутньої операції, у разі необхідності – про джерело коштів, пов’язаних з операцією. У деяких випадках така перевірка проводиться СПФМ обов’язково, а саме у разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта.

«Форму та зміст інформації про юридичну структуру власності, має затвердити Міністерство фінансів, після чого всі юридичні особи протягом трьох місяців повинні будуть подати таку інформацію державному реєстратору, а також інформацію про кінцевого бенефіціарного власника для внесення в державний реєстр юридичних осіб.»

Таким чином, структуру власності та нотаріально засвідчену копію паспорта кінцевого бенефіціарного власника відтепер доведеться подавати державному реєстратору при реєстрації будь-яких змін в державному реєстрі юридичних осіб, незалежно від того, чи змінився бенефіціарний власник юридичної особи.

Новий Закон також підвищує збільшує порогову суму моніторингу по операції зі 150 000 грн. до 400 000 грн. та зменшує кількість ознак, за наявності яких потрібне обов’язкове звітування по операції (з 4 до 17). Про операції, що дорівнють пороговій сумі або перевищують її, і відповідають цим ознакам, СПФМ зобов’язані повідомляти Державну службу фінансового моніторингу України.

Відповідним Законом розширене коло суб’єктів первинного фінансового моніторингу. До останніх відповідно до нового Закону тепер також віднесено бухгалтерів, консультантів, які надають послуги пов’язані з купівлею-продажем майна, консультантів з питань оподаткування, осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, а також адвокатів, що здійснюють свою діяльність індивідуально.

Додатково Лаган зазначає, що нотаріуси, адвокатські бюро та об’єднання, аудитори та аудиторські фірми і раніше були суб’єктами первинного фінансового моніторингу, проте новий Закон встановлює для них додаткові обов’язки, серед яких, зокрема, згаданий вище обов’язок застосувати в своїй діяльності ризик-орієнтований підхід, обов’язок забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта, здійснювати належну перевірку нових та вже існуючих клієнтів.

 

 

 

Ще новини
Юрій Петренко: «І неможливе для клієнта можна робити відкрито і законно»
Нові досягнення команди вирішення спорів ADER HABER
ADER HABER в епіцентрі уваги рітейлерів України