STRENGTHENING MOBILIZATION IN UKRAINE: WHAT LAWMAKERS PROPOSE TO CHANGE IN 2024

Ось і добігає до кінця 2023 рік, другий рік нашої визвольної війни в умовах повномаштабної військової агресії імперської росії проти України. Слід зазначити, що пріоритети влади на Новий 2024 рік зрозумілі та продиктовані війною – це зміцнення обороноздатності, захист вразливих верств населення, підтримка ветеранів та поступове відновлення економіки. Про це говорять ухвалені Парламентом законодавчі акти, які найближчим часом вступають в дію.

Так, зокрема, з 1 січня 2024 року набирають чинності:

 

• Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX

Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#top

Згідно з документом, доходи бюджету становитимуть 1 трлн 768 млрд гривень. Видатки – 3 трлн 309 млрд грн, а дефіцит заплановано на рівні 1 трлн 571,5 млрд гривень.

Законом встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для окремих груп населення:

• дітей віком до 6 років – 2563 гривні;
• дітей віком від 6 до 18 років – 3196 гривень;
• працездатних осіб – 3028 гривень;
• працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, – 2102 гривні;
• працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, – 2102 гривні;
• працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, – 1600 гривень;
• осіб, які втратили працездатність, – 2361 гривня.

Крім того, з 1 січня 2024 року встановлюється такий розмір мінімальної заробітної плати:

• у місячному розмірі: з 1 січня – 7100 гривень.
• у погодинному розмірі: з 1 січня – 42,6 гривні.

Позитив: Посилено сектор нацбезпеки та оборони.

Негатив: За лічені тижні до початку нового бюджетного року «наріжним каменем» постало питання зовнішнього фінансування України від Євросоюзу та США, знайти альтернативу якому майже неможливо, а отже в разі відсутності позитивних рішень стосовно такого фінансування Уряду доведеться вдаватися до неприємних кроків, наслідки яких відчують усі, таких як скорочення видатків та збільшення податків.

 

• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України» № 3295-IX

Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3295-20#Text

Серед найпомітніших змін:

• встановлено процесуальні особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження за клопотаннями Антимонопольного комітету України, територіального відділення Антимонопольного комітету України;
• встановлено підстави та порядок звільнення від відповідальності учасників антиконкурентних узгоджених дій;
• обмежено строк розгляду справ про порушення до 5 років сукупно;
• деталізовано процесуальні вимоги до дій Антимонопольного комітету України, направлених на збір доказів;
• запроваджено чітку процедуру слухань у справах та порядок доступу до матеріалів справ;
• встановлено структуру, граничну чисельність, штатний розпис, умови оплати праці, матеріально-побутового та іншого забезпечення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень. Так, зокрема, посадовий оклад Голови Антимонопольного комітету України становитиме 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, що дорівнює 90 840 грн.
• надано доступ Антимонопольному комітету України до державних і місцевих баз даних;
• забезпечено відкритість і прозорість діяльності Антимонопольного комітету України;
• запроваджено механізм надання рішенням Антимонопольного комітету України статусу виконавчого документу та ін.

Крім того, Закон передбачає внесення змін, зокрема, до Закону України «Про санкції», якими передбачено, що у разі якщо на дії, вчинення яких потребує одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії, концентрацію, поширюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), передбачені частиною першою статті 4 цього Закону такі узгоджені дії, концентрація забороняються, дозвіл на їх здійснення органами Антимонопольного комітету України не надається.

Позитив: Закон дає старт реформі конкурентного законодавства, що у значній мірі наближає його до стандартів Європейського Союзу.

Негатив: Ухвалення зазначеного Закону є лише першим етапом реформи українського законодавства про конкуренцію.

 

• Статті 36 – 55 Закону України «Про акціонерні товариства» № 2465-IX

Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#n2253

Зазначеними змінами пропонується запровадити проведення електронних загальних зборів та функціонування авторизованої електронної системи та встановити, що електронні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) і проводяться виключно шляхом електронного заочного голосування акціонерів з використанням авторизованої електронної системи у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Позитив: Складні реалії воєнного сьогодення диктують нам нові виклики для забезпечення можливості проведення заочного голосування акціонерів, вирішенням яких є впровадження електронних загальних зборів та функціонування авторизованої електронної системи.

 

• Положення частини четвертої статті 40 Закону України «Про медіа» № 2849-IX

Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text

Зазначені зміни спрямовані на збільшення обсягу мовлення державною мовою та передбачають, що тижневий обсяг програм новин державною мовою телемовника або радіомовника, який є ліцензіатом або реєстрантом, має становити не менше ніж 90 відсотків загальної тривалості всіх програм новин, поширених таким мовником у кожному проміжку часу між 7 годиною та 18 годиною і між 18 годиною та 22 годиною.

Позитив: Збільшення присутності української мови в медіа, що в умовах війни дозволить впровадити «лагідну» українізацію медійного простору.

 

• Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» № 3509-IX

Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3509-20#Text

Закон передбачає посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Так, Спеціалізована антикорупційна прокуратура буде виведена зі структури Офісу Генерального прокурора та утворена як окремий орган прокуратури у загальній системі органів прокуратури зі статусом самостійної юридичної особи публічного права. З цією метою, змінено процедуру конкурсного відбору на посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його заступників та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Крім того, на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру покладено такі функції:

1) здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України;

2) підтримання державного обвинувачення в суді у відповідних провадженнях;

3) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов’язаних із корупційними або пов’язаними з корупцією правопорушеннями, а також представництво у межах компетенції інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Разом з тим, передбачено проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності зазначеного органу та встановлено, що загальна чисельність працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури складає 15 % від встановленої законом граничної чисельності центрального та територіальних управлінь Національного антикорупційного бюро України.

Позитив: Зазначеним Законом суттєво посилиться незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що дозволить мінімізувати вплив, зокрема Генерального прокурора, на процес прийняття рішень керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

 

• Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» № 3410-IX

Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3410-IX#Text

Законом передбачено, що компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомого майна надаватиметься шляхом:

1) виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

3) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на  поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти.

Позитив: Введення в дію зазначених норм дозволить здійснювати виплати компенсацій тим, хто за власний кошт відновив пошкоджене в результаті російської агресії житло.

Негатив: Нажаль в Україні відсутній наразі закон, який би дозволяв бізнесу отримати компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

 

• Вводиться в дію Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» № 1953-IX (за виключенням окремих статей)

Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20/conv#n1129

Зазначеними Законом, зокрема,  визначено новий перелік фінансових послуг, надано нове визначення поняттю «фінансова установа» та надано повноваження  Національному банку України щодо ведення Державного реєстру фінансових установ.

Крім того, з 1 січня 2024 року втрачає чинність Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами).

Позитив: повноцінне введення в дію зазначеного Закону забезпечить запровадження нової моделі регулювання діяльності з надання фінансових послуг, яка враховує положення директив ЄС.

 

• Деякі положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» № 2970-IX

Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2970-20#Text

Зазначеними змінами серед іншого, встановлено відповідальність за неподання фінансовим агентом заяви про взяття його на облік як підзвітної фінансової установи та відповідальність за порушення вимог щодо виявлення підзвітних рахунків та подання звітності для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки.

Так, за неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки.

За ненадання у встановлений строк депозитарною установою повідомлення про депонентів – інвесторів інститутів спільного інвестування компанії з управління активами або надання у повідомленні неповних відомостей, або ненадання компанії з управління активами відповіді на її запит, надісланий відповідно до пункту 39-3.11 статті 39-3 цього Кодексу, передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу у 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. При цьому, сплата такого штрафу не звільняє депозитарну установу від обов’язку подання інформації та документів про депонентів – інвесторів інститутів спільного інвестування компанії з управління активами.

Позитив: Ведення в дію зазначених законодавчих норм сприятиме належному виконанню Україною міжнародних зобов’язань та збільшенню наповнення доходів державного бюджету.

 

• Деякі положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження» № 2313-IX

Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2313-20/conv#n42

Змінами передбачено особливості щодо торгівлі (реалізації) книжковою продукцією, виданою шрифтом Брайля, збільшеними шрифтами, спрощеною мовою для осіб з особливими потребами.

Крім того, передбачено умови та порядок підтримки розповсюджувачів такої видавничої продукції (книжкової продукції), яка здійснюється Українським інститутом книги шляхом надання державної субсидії на відшкодування витрат на найм або піднайм (оренду або суборенду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень, їх окремих частин), що використовується як спеціалізований магазин для торгівлі книгами.

Позитив: Впровадження зазначених змін сприятиме розвитку книговидавництва виданого шрифтом Брайля, збільшеними шрифтами, спрощеною мовою для осіб з особливими потребами.

 

• З 1 січня 2024 року на 100 осіб буде збільшено чисельність працівників Національного антикорупційного бюро України, згідно з положеннями Закону України «Про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо посилення інституційної спроможності Національного антикорупційного бюро України» № 3502-IX

Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3502-20#Text

Позитив: Збільшення чисельності працівників Національного антикорупційного бюро України значно посилить кадровий потенціал цього органу та забезпечить підвищення ефективності, результативності у розкритті та попередженні  корупційних злочинів. Крім того, це відповідає міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції.

Негатив: реалізація зазначених положень Закону, потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.