LEGAL NUANCES OF PARLIAMENTARY LEGITIMACY: WHAT WILL HAPPEN IF THE VERKHOVNA RADA LOSES ANOTHER HUNDRED DEPUTIES?
В українському парламенті меншає депутатів. Однак під час воєнного стану поповнити ряди депутатського корпусу шляхом проведення виборів – неможливо. УНІАН дізнавався, куди депутати “пропадають” під час війни та скільки парламентарів вбережуть легітимність Верховної Ради.
В другому півріччі 2023 року часто можна було почути про необхідність проведення виборів в Україні. Мовляв, без цього демократія під питанням. Але, якщо до повномасштабної війни експертне середовище вважало, що теперішнє скликання Верховної Ради навряд добуде свою каденцію (яка закінчилась якраз восени 2023 року), то зараз, судячи з усього, не просто добуде, а й може стати найтривалішим за всю історію.
Через російське вторгнення й запровадження в Україні воєнного стану, проведення виборів неможливе. Тож обрання нового парламенту, яке мало відбутись 29 жовтня 2023 року, не відбулося.
Наразі ситуація така, що, коли депутатський мандат складають представники забороненої в Україні партії ОПЗЖ, замість них не заходять наступні по списку.
Ще у березні поточного року в Центрвиборчкомі зазначили: “За процедурою повинно відбуватися заміщення, тобто, визнання обраними нардепами наступних за черговістю кандидатів від ОПЗЖ. Однак заборона діяльності ОПЗЖ рішенням суду – обставина, яка унеможливлює ухвалення Центрвиборчкомом відповідного рішення”.
“Тобто, і внаслідок складання повноважень депутатами забороненої ОПЗЖ, і внаслідок складання мандатів мажоритарниками, зменшується кількість депутатів Верховної Ради”, – говорить політолог Ігор Попов.
Як пояснює адвокат, керівник практики GR юридичної компанії ADER HABER Віктор Залізнюк, чинна Верховна Рада сформована за змішаною виборчою системою: половина парламенту обрана за партійними списками по багатомандатному загальнодержавному округу, а половина – в одномандатних (мажоритарних) виборчих округах.
“Особливістю змішаної виборчої системи є те, що доукомплектування парламенту в частині народних депутатів, обраних за партійними списками, є простою процедурою: шляхом “підтягування, просування” наступного кандидата у партійному списку. А ось доукомплектування мажоритарної частини парламенту відбувається лише через повноцінні нові вибори в конкретному одномандатному виборчому окрузі. Саме ця частина парламенту сьогодні не має реалістичного сценарію поповненню новими депутатами на заміну тих, хто вибули. Адже і закон, і здоровий глузд сходяться на тому, що повноцінний виборчий процес і повномасштабна війна – речі несумісні”, – зазначає він.
Станом на сьогодні кількісний склад парламенту не дораховує 1/9 від його конституційної чисельності. Однак, це не впливає на його повноважність та правомочність.
“Конституція визначає, що у складі парламенту має завжди бути не менше, як 300 народних обранців. Інших умов для повноважності парламенту не існує, – звертає увагу Віктор Залізнюк. – Інша справа: чи є правомочним парламент у випадку критичного зменшення кількісного складу або критично низької присутності депутатів у сесійній залі”.
Проте Конституційний Суд України у рішенні від 17 жовтня 2002 року №17-рп/2002 визначає, що “Верховна Рада правомочна приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження за умови присутності на її пленарних засіданнях на момент голосування не менше тієї кількості народних депутатів України, яка, згідно з Конституцією України, необхідна для прийняття відповідного рішення”. Тобто, 226 голосів для звичайних законопроектів та 300 для тих, які потребують підтримки конституційною більшістю.
Ще одне питання, пов’язане зі скороченням депутатського корпусу, – наявність кворуму та правомочності парламентських комітетів, тимчасових спеціальних чи слідчих комісій. Але тут все залежить від кількісного складу самих комітетів та комісій. А проблема, якщо й виникне, може бути усунена шляхом перегляду кількісного складу конкретного комітету чи комісії.
І останнє питання – наявність сформованої коаліції.
“Коаліція має налічувати не менше 226 народних депутатів. Тому кількісний склад парламенту не має прямого впливу на теоретичну можливість формування коаліції, адже для коаліції необхідно 226 депутатів, а для повноважності парламенту – 300“, – зазначає адвокат Віктор Залізнюк.
Але, за його словами, навіть якщо припустити, що вибуття депутатів призведе до розформування коаліції, це не призведе до автоматичного припинення повноважень Верховної Ради.
По-перше, тому, що парламент може домовитись про новий склад більшості. По-друге, і у разі відсутності таких домовленостей дострокове припинення повноважень ВР є правом, а не обов’язком президента. І, по-третє, законодавство забороняє достроковий розпуск парламенту в останні шість місяців повноважень Ради. Правда, в наших реаліях виглядає так, що цю норму можна було застосовувати хіба на початку 2023-го. Адже парламент не просто перейшов рубікон “останнього півріччя”, а, по суті, з осені вже “прострочений”.
Team
